***

Як прийде та біла пані

з довгим вельоном до п'ят,

як припне до тину сані,

вкривши пухом сотню хат...

Як натрусить всюди пір'я,

(ніби стадо із гусей

з ґелґотом на все подвір'я

губить крила від плечей)...

Зачиняй хутчіше вікна,

двері, шпàрки та кутки.

То -- вона! Краса тендітна.

Діставай м'які хусткú.

І ладнай до хòду боти

із овечих теплих шкур.

Не старайся йти супрòти,

a скорись, як до мікстур...

Відбере квіткú останні,

льодом шибки обкладе.

І, щаслива, на світанні

у любові присягне.

Буде хукати на руки,

цілувати білі лиця.

В неї друзі -- чорні круки,

вітер, сніг та льодовиця...

Утікай. Не вір тій кралі.

Заморозить ніс та вуха

і закрутить по спіралі

так, що витріпає духа...

Як прийде та біла пані...

Не пускай. Нехай зажде.

Осінь в жовтому жупані

ще не спить, тільки сопе...

27.11.2023

Людмила Галінська