***

Попід плотом ходить з торбою Зима,

трусить іній з хутряного рукава.

Мостить шапки на бадилля й сухоцвіт,

білить вàпном змійку-стежку край воріт.

Мерзнуть зàйці. Білі шуби -- задармà.

І коралі роздає горобинà.

Сиве небо сипле щедро диво-пух,

розвелось під вечір сотні білих мух.

Лізуть в шибки, і на комин, і на дах,

і морозять пізні ябка у садах.

Крутять фіглі із синицями в дворі,

білим шарфом прикрашають ліхтарі.

Навіть лиси ошелешено сидять,

споглядають як лапатики летять...

Розгубила з торби все своє Зима.

Певно, буде зимувати тут сама...

27.11.2022

Людмила Галінська