***

А хто сказав вам, що вона -- сувора?

Не вірте. То неправда. Все обман.

Прибріхують вам люди. То обмова.

Пусті слова -- як по снігах туман...

Ну, гонорова, трохи... То буває.

Як кожна жінка -- любить комплімент.

Вона блондинка. Кралечка. Це знає.

Краса для неї звичний інструмент.

Любить прикраси -- срібло й діаманти.

Шикарні сукні з шлейфом і хутрò.

У косах -- діадеми, білі банти,

і блискітки, і люрекс... І ніхто

не знає скільки юних кавалерів

за неї на дуелях полягло.

І скільки було списано паперів --

присвят, поем і вІршів... Oго-го.

Вона майстриня. Так мережить білим,

плете сніжинки тòненьким гачком.

І в'яже светри вІ'трам здичавілим,

і варить їм какао з молоком.

Пише листи до Березня. Таємні.

Має поштарку -- віддану сову.

Пускає сніг, як ночі дуже темні

і, іноді, сідає на мітлу...

Вона така. Дивачка гонорова.

Малює квіти білим по снігах.

Тендітна панна. Льодяна. Казкова.

З таємним блиском в голубих очах.

Зима...

26.11.2022

Людмила Галінська