***

*

Біленьким снігом осінь замела сліди,

Промчалася жар-птицею над садом.

Прошу думками: — Осене, іще зажди,

Потіш солодким, ніжним виноградом.

Залиш на згадку мені фарби золоті,

Щоб золотом засяяли зірниці,

Коли наплинуть хмари сірі, снігові

Й зима запустить люті сніговиці.

Багрянець твій у зиму білу понесу,

Щоб барвами розбавити буденність,

У снах побачу золоту твою красу,

Коли морози затріщать щоденні.

Побудь зі мною ще, красуне чарівна,

Натішитися хочеться доволі.

Хоча краса твоя зів'яла й вже не та,

Й сади сумні, зажурені та голі.

Прийди до мене в гості посеред зими,

З калини вип'ємо з тобою чаю.

Зима розстелить білосніжні килими...

Гукну зимі: — За осінню скучаю!

Оксана Козак