Осінь ще господарює, а вірш їй на прощання вже написався , нехай читає.
Осінь .
Ти встигла різною побуть-
Цвіли ромашки і жоржини,
Грибами устеляла путь-
Самі просилися в корзини.
Збирали гарні врожаї:
Картоплю, моркву і капусту,
Вклонялись низько ми землі,
Щоб на столі не було пусто.
Дерева в золото й багрянці
Вдягала нам на насолоду,
Листки вела у ніжнім танці
Кружляти з вітром край городу.
Сміявся в гронах виноград,
Пінилося вино іскристо,
У хризантемах тішивсь сад,
Калину вбрала у намисто.
Крізь сито сіяла дощі,
Спокійно землю поливала.
Красуня в жовтому плащі
Всім тихий спокій навівала.
Туману слала скатертини,
Вдягала день в осінню мряку,
Землі і людям без упину,
Несла свою святу подяку.
Лякав морозцем листопад,
Світило сонечко на диво,
Скрізь навела до зими лад,
Зітхнула і пішла красиво.
Любов Грищенко