*
Здійснилася в когось завітна мрія,
А хтось сумний, розгублений в житті.
В когось з'явилася палка надія,
А хтось від горя в тихім забутті...
Синочки гинуть на війні, соколи,
І сльози ллються, як гіркий полин,
Не зникне горе матері ніколи.
Криваві жорна крутить денно млин.
Життя сумне, бо сліз і горя ріки,
У серці океан цілий журби.
Прокляті вороги, лихі шуліки,
Летять до нас, як хижі яструби.
Руйнують все: міста любимі й села
І долі людські зводять нанівець.
Історія життя щось невесела,
Тягар в душі, немов важкий свинець.
Здійснилася в когось завітна мрія,
А хтось латає рану у душі,
Когось тримає у житті надія,
Що скоро вже минуть часи страшні.
Засяє сонце мирне над Землею
І небо задзвенить, немов струна,
Напишемо велику епопею
Усіх подій, що принесла війна.
Оксана Козак
16.11.2023