***

...І падало листя з поспіхом таємним...

І хтось чорнилом написав у нічку темну,

що листопàду залишúлось ще півкроку

і вітер в танці закрутив свою толоку...

Повідцвітали всі жоржинові каскади,

І тільки сум. І вже нема душі розради...

Лиш пелюсткú, як хризантемові метілі,

лягали тихо, ще кудлаті, білі- білі...

...І хтось ловив останні подихи осінні...

Лягали тіні на чоло... У потрясінні ,

в шаленім поспіху тікало листя в поле.

Куди ти , Осінь? Ще не час. О, моя доле...

13.11.2021

Людмила Галінська