***

*

Кохав її усім своїм єством –

І пальчики, і всі її морщинки.

Була для нього просто божеством.

Для неї – найдобріші його вчинки.

І все для неї: квіти і любов,

І ніжність, і гарячі поцілунки.

Бурлила від кохання в серці кров,

І тільки їй найкращі подарунки.

Для неї вся увага і тепло,

Слова п'янкі, мов мелодійні звуки.

Від цього в неї все в душі цвіло,

Боялась у коханні потонути.

Блищали очі, ніби дві зорі,

Про все в них було можна прочитати:

Про щастя, радість, здійснення всіх мрій

Й про те, про що хотілось помовчати.

Здавалось, він летить у небеса,

Закоханий у неї до безтями,

Причарувала так її краса

З душевним смутком, радістю й жалями.

Для неї навіть вірші він писав

І був готовий написати ноти.

Він так цю жінку гаряче кохав,

Її гріхи і всі її чесноти.

Вона ж для нього – цілий Божий світ.

Життя без неї просто не існує,

Летять із нею мрії у політ,

Жіночістю так сяє і струмує...

Приймала всю любов його палку,

Не відала, що може так любити,

Ловила насолоду цю п'янку.

Потік кохання в серці не спинити.

Хай буде довгим і щасливим вік,

Заквітчаними й світлими дороги,

Не знають горя і розлук повік,

Не мають в серці болю і тривоги.

Оксана Козак

18.11.2023