Елегантна пані у береті,
в сІ'ренькій осінці й чобітках.
А була, недавно, у корсеті,
коси розвівались на вітрах.
А, недавно, з Вереснем сміялась,
розбавляла спеку під дощем.
Стишилась. В Листòпад закохалась.
І на серці сум. І тихий щем.
Мила Осінь, усміхнись ласкаво,
як колись, радій своїй красі.
Бо Листòпад -- то лише забава,
відшумить у серці і в душі.
Падолистом пристрасним закрутить,
обіймé до болю. I втече.
Не журися. Всіх так баламутить,
а по тому в грудях щось пече...
Елегантна пані. Час лікує?
Та не завше. Знаю по собі.
Час, скоріше все лишéнь маскує,
і пускає кільця по воді...
08.11.2021.
Людмила Галінська