***

Сірий дощ мережить вечір,

Сипле бісер на хатини,

На дерев пониклі плечі,

Краплі, ніби намистини.

Сірий дощ шепоче пісню -

Тиху, чуйну колискову,

Про журбу осінню, пізню

І про синю ніч зіркову.

Жовтий килим потьмяніє,

Стане золото іржею,

Осінь спатиме, в надії

Знов пробігтися землею.

Лілія Наточій. 08.11.23