Присіла Осінь у кутку, в моїй хатині.
Вцілілих яблук принесла мені в ряднині,
Пучечок трав із деревію і полúну,
І чебрецю. І стиглі кетяги калини.
-Чого прийшла?
-Пора прощатись. Кличе небо.
-Я сумуватиму. Як зúму цю без тебе?
Як без каштанів і рудих листків черлених,
Без різнобарв'я хризантемок- наречених?
Як без колючих гілочòк ожин брунатних,
Без павутини і дерев таких ошатних?
Як без циганських кольорових падолистів,
Без сизих слив, що вкрали колір в аметистів?
-Я ще прийду. Колись.-- Сказала Осінь.
Лишила дощ і запах раю на волоссі.
Лишила сум і жменю ягід у горнятку.
І кілька яблук у кутку -- свою печатку.
07.11.2021.
Людмила Галінська