***

Промоклий сад скидає останнє жовте листя,

Готуються дерева до сніжної краси...

Калина зодяглася в червонеє намисто

І на листочках небо у відблиску роси.

Під вишнями грибочки швиденько підростають,

А поряд хризантеми красуються в саду,

Доріжками листочки мозаїку складають,

Під ковдрою ховають, готуються до сну.

Згустило фарби небо, пливуть хмарки поволі...

Така осіння тиша... В природі і в душі...

Підставлю я до неба, розгорнуті долоні...

Хай змиють нам тривогу осінні ці дощі...

05.11.2023 р.

Катерина Мартусь