Вчасно прийшов, не запізнився,
Таки прийшов... от вже який...
Чи за тобою хто журився?..
Може, комусь ти і близький...
Для мене ж ти завжди холодний,
З тобою сумно – так вже є...
Несеш з собою хмурість й млявість,
Це "щастя", звісно не моє!
Нахабно увірвався в душу,
А їй би трішечки тепла...
Та все ж з тобою жити мушу –
Від тебе жодна не втекла...
І сонця мало, й день короткий –
Маса претензій і образ...
Який ти, листопаде, строгий! –
Скажу тобі я без прикрас.
©Світлана Білошапка
Світлина з мережі