***

ВЖЕ НА ПОРОЗІ ЛИСТОПАД

Золотом листя паде до ніг,

Скоро померкне,як підробка.

Майстра треба,щоби зберіг,

Щоб ювелір закрив в коробку...

Мереживом ще би пройтися,

Краса чарує,аж дух запирає.

Килимок барвистий простелився,

Та жовтень вже його згортає.

Шепоче сумно вітер у листві,

І дощик барабанить по камінню.

Прилине листопад в туманному ярмі,

І холодом в природі вже повіє.

Барвисті килими сховає на горищі,

Закурить люльку,димком подує із комінків.

Далеко чути,як вже вітер свище,

Мабуть, несе нам холод дуже стрімко!

Марія Стримбіцька

31.10.2023