Яблука-циганки зашарілись,
червонять і зваблюють усіх.
Може, літо бабине наснилось?
Може, розкололось, як горіх?
Листопад на п'яти наступає,
скиглять десь за хвірткою дощі.
Я ще й досі в осені шукаю
те, що палить вогник у душі.
Те, що полинàми посивіло,
те, що зачепилось на кущах.
Що листком зів'ялим відлетіло
і тепер приходить тільки в снах.
Я ще й досі літа сподіваюсь,
павутину в обріях ловлю.
Теплим дням щоденно сповідаюсь.
Кожну мить, як диво, бережу...
31.10.2021.
Людмила Галінська