Куди ви, панянко? На тòнких підборах
крізь мряку та морок отак спішите.
Ще тіні сріблясті по вицвівших взорах
малює хтось вранці. І пахне латé...
Куди ви, за Жовтнем, шляхетна панянко?
Йому до вподоби завчасно в світи.
Та шиє пістрявим хтось хустку-циганку
і п'ють хризантеми нектар із роси.
Ще золото вповні, мов крам, під ногами.
Бери і збирай! Благодатна пора!
Ще тішать сади на останок плодами
і гноми на кашу крадуть гарбуза...
Куди ви, красуне? Без вас зникне свято.
Лишайтесь. Не бійтесь тих клятих дощів.
Наваримо чаю з меліси та м'яти
і будемо слухати їх переспів.
І будем удвох теревенить про моду,
про сонячні зморшки в куточках очей.
І стрінем Листопад. І пустим в господу.
І будем щасливі. Лишайтесь. О'кей?
Куди ви, панянко?
27.10.2023
Людмила Галінська