Я вдячна тобі, доленько, за все:
За те, що кожний день в собі несе,
Що сонце вранці над лісами грає,
А ввечері- за горизонт сідає.
За осінь, вбрану в мантію казкову,
Барвисту, ніжну, різнокольорову,
В парчу та золото зодягнені ліси,
За ранки небувалої краси.
І кожну мить та кожную годину
Я вдячна щиро за свою родину
Саме безцінне, що сьогодні є-
Життя й здоров'я рідних та моє.
Я дякую за добрих вірних друзів.
Моє натхнення - теж у їх заслузі.
За всіх людей, яких ти посилаєш.
За те, що світ любити надихаєш.
Спасибі, доленько! Тепер я добре знаю-
Лиш світлих днів в природі не буває.
А кожний день - це день мого буття.
Він неповторний, як моє життя.
Надія Козлова