***
- Куди ж це Ви, пані? Он кава парує в горнятку.
Ви вже цілий рік обіцяли мені рандеву.
Я мріями жив. Я очікував жінку - загадку,
а Ви пішли в дощ, залишивши пожовклу траву.
Куди ж це Ви,пані? Ще сонце пощипує хмари,
пробитися хоче. Проміння так прагне земля.
- Залиштися, пані, я бачу мені Ви до пари. -
просив Листопад. А вона посміхалась здаля.
- Ви казка, чи сон? А чи, може, незвідана тайна?
Благаю спиніться, залиште розгадку мені.
Вона спалахнула: - Та що Ви…Я – Осінь, звичайна…
- Зостаньтесь, прошУ Вас…Хача б ще на лічені дні…
24.10.2023 Галина Кухаришин