ЩАСТЯ
А щастя поблизу, за небокраєм,
Де з річки веселка води набирає,
Де вітер гойдає коси тополі,
Де маки у житі у чистому полі,
Де мрії дзвенять у росах сріблистих,
Дерева красуються в платтях барвистих,
Де росяться ноги в травах у лузі —
Там щастя купається на виднокрузі.
А щастя в душі самої людини,
Шукаємо в серці його ми краплини,
В гармонії духу, тіла й природи,
У ритмі життя, у вогні насолоди.
Його ми знаходим навіть в дрібницях,
В коханих, веселих, любимих зіницях.
Щастя приходить в відчинені двері,
Воно — як мірило, блаженства критерій.
А щастя у тім, що можна радіти,
Здорові батьки, що всміхаються діти
І взір нам милують грона калини,
Що ранок стрічаємо кожної днини.
Природа встеляє трави під ноги,
В життя нас ведуть завжди світлі дороги,
Що зорі на небі радість віщують,
А промені сонця щоранку цілують.
А щастя у тім, що друзі привітні,
Збуваються задуми й мрії завітні,
Підтримає завжди в скруту родина,
А дома чекає кохана людина,
Що хмари пливуть по небу перисті,
Лежать килими восени золотисті,
Що сонце, і місяць, й зорі нам світять...
А щастя вже в тім, що живемо на світі.
Оксана Козак