***

Осіннім ранком так ніжно сонце світить,

Ледь-ледь із-за туманів визира.

Воно так хоче ще хоч трішечки,

Подарувати нам осіннього тепла...

І ви цінуйте мить таких світанків,

Де з-за туманів сонце вигляда,

І так кокетливо на листі золотому

Своїм промінням виграва...

І крадькома погляда на квіти,

Злегка торкнувшись холодних пелюстків,

Вже не зігріє...але так тремтливо,

Бажає щоб ще квітнули вони.

А потім тихим кроком - по озерцях,

Погляне на відображення своє,

І по травинках ніжно так пройдеться,

І знову у тумани зазирне.

✍️ Наталія Харченко 🍂