Побуду тут, в раЮ своєму.
Нехай не шарпають вітри.
І зорі, ніби з Віфлієму,
зійшли з турецької чадри.
Осінній вечір. Холод трохи
залазить в шпарки. Де-не-де
посохла тінь чортополоха
поклони осені кладе.
Хрустять гілкù.Тріскоче листя.
Гірчить повітря полинòм.
Хтось палить хмиз біля обійстя.
Туман хтось вилив молоком.
Старі ключі. Ржавіють втулки...
Ніяк цю осінь не замкну.
Щодня ховаю до шкатулки
листок пожовклий на льоту.
Побуду тут. Холодний вечір
відійде завтра в забуття.
І осінь має план для втечі.
А як же я? А як же я?...
12.10.2021
Людмила Галінська