Я знаю все колись мине,
І сум, і біль, і радість і тривога.
І все що душу й серце роздира,
Бо так напевно вже написано у Бога,
Ми маємо пройти відрізок цей життя...
Було усе і щастя і розлуки,
І друзі були,тай і недруги також.
І хоч так часом опускались руки,
І сили бракувало до знемог.
Але ми маємо навчитись жити,
Бо час невпинно так біжить.
І навіть ворогів своїх любити,
І не втрачати віри ні намить.
Все що написано ми маємо прийняти,
І твердо з вірою й любовю шлях пройти,
Тому хто серцю дорогий "прости"сказати,
Бо прийде час...і треба буде йти...
Барбакар Олександра.