***

А зараз жовтень, далі листопад,

Що мало збутись, то уже збулося

Слова не повертаються назад

З шершавим листям підуть в безголосся.

І якщо ти, можливо, щось не встиг,

І якщо десь, бувало, часом схибив

У пошуку загублених доріг

Між цим життям і вічним небом...

То, пам'ятай, що з швидкістю років

Приходить мудрість разом з листопадом

І з кількістю набитих синяків,

Що ти не раз збирав осіннім садом.

Тому, живи! Крокуючи вперед,

Бо все, що мало збутись, то збулося...

Життя, (як виявляється) не мед,

А цілий шлях крізь темряву до сонця.

©️ Аліна Войтенко