***

Крокую я дорогою життя,

Де зліва літо ще, а справа осінь наступа.

Та тільки лиш..., оглянутись я можу в літо.

Хоча здається, що в душі весна ще квітне.

Де буйним цвітом в'ються ще думки.

Одні за одними лягають у рядки.

І сіяти ще хочу добре й вічне.

А з боку кажуть: "Ти шукай наплічник.

І всі здобутки свої вже складай -

Пора тобі збирати урожай".

А мені хочеться плекати ще розсаду,

Пройтись стежками молодого саду.

І по росі пробігтись на долину...

А на плече схилились китиці калини.

І вітер кидає під ноги жовте листя.

Немов нагадує: "Куди ти, осінь близько".

І б'є в обличчя мокрий дощ холодний.

Беру на плечі дощовик не модний...

Погляну: Зліва літо ще буяє,

А справа, осінь мене тихо зустрічає.

Людкевич Ганна.