Зловила літо. Бабине. Маленьке .
То павуки за рік нам наплели
отих нитòк -- сріблястих і тонéньких,
що тягнуть світ поволі до зими...
Знайшла каштан. Лискучий і брунатний.
Лежав в траві. Чекав, мабýть, мене...
А вересень -- у сяйві, благодатний,
старим човном в тумани утече...
Спіймала листя. В дірочку. Жовтаве.
Відправила в політ його . Туди,
де літо бабине -- жадàне і ласкаве
плете панчохи... Скоро холоди...
25.09.2022
Людмила Галінська
