Янголам, які віддали своє серце учням.
🌺🍁📚🍁🌺
Сидить старенький вчитель на порозі
В сільській хатині, що збудована давно.
Блукає часто він по втоптаній дорозі,
По тій дорозі, що була життям його.
Він підійде до стін своєї школи
Зупиниться.... Зітхне ... Й піде...
Раніше не повірив би ніколи,
Що не потрібним стане він ніде.
Що буде він у світі одиноким...
Всі вихованці його виросли давно,
А він донині пам’ятає всі уроки
І бачить школу у своє вікно.
Так з нетерпінням він чекає свята,
Бо прибіжать до нього школярі...
Простий букет: жоржини, айстри, м’ята...
Які вони для нього дорогі.
Розсадить діток за своїм столом,
В розмові дасть корисний свій урок...
Зігріє їх любов’ю як крилом
І буде вчити мов... Святий пророк!
Не забувайте, учні, вчителів
Ми всі їм наче рідні діти.
Ідіть до них, як до своїх батьків,
Щоб чуйне серце втішити й зігріти.
2020р Людмила Кубряк
