***

Янголам, які віддали своє серце учням.

🌺🍁📚🍁🌺

Сидить старенький вчитель на порозі

В сільській хатині, що збудована давно.

Блукає часто він по втоптаній дорозі,

По тій дорозі, що була життям його.

Він підійде до стін своєї школи

Зупиниться.... Зітхне ... Й піде...

Раніше не повірив би ніколи,

Що не потрібним стане він ніде.

Що буде він у світі одиноким...

Всі вихованці його виросли давно,

А він донині пам’ятає всі уроки

І бачить школу у своє вікно.

Так з нетерпінням він чекає свята,

Бо прибіжать до нього школярі...

Простий букет: жоржини, айстри, м’ята...

Які вони для нього дорогі.

Розсадить діток за своїм столом,

В розмові дасть корисний свій урок...

Зігріє їх любов’ю як крилом

І буде вчити мов... Святий пророк!

Не забувайте, учні, вчителів

Ми всі їм наче рідні діти.

Ідіть до них, як до своїх батьків,

Щоб чуйне серце втішити й зігріти.

2020р Людмила Кубряк