В моїх очах сховалась осінь. Така зелена...
Схожа на веснý.
Із прòжилками золотого клена,
і з цятками із бурштинý.
З багряним вогником калини
у згірклих гронах нектарІ'в.
З відтінком ягідним -- ожинним,
поліських хащів і лісів.
В моїх очах вирує осінь --
лискуча, як каштанне диво .
Як хвіст лисиці десь між сосен,
як соняха кошлата грива.
Як рядна бурих чорнобривців,
що пахнуть пряно вогким листям.
Як пізня слива на бруківці,
що вітер вкрав з мого обійстя.
Як очерети посивілі
в ранковім мареві туманів.
Як терпкий чай із деревію,
що ллю до глиняного дзбану.
Сховалась осінь. Десь на денці.
В моїх зіницях -- всі відтінки,
як жовтий люрекс на сукенці,
як спалах літа в кожній жінці...
22 .09.2022
Людмила Галінська