***

А вже Пречиста , мамо! Знову осінь

вбирає наш садок у золоте.

Твої жоржини там , мабýть, голосять

і айстри шепчуть тихо про своє.

Гамселить вітер нашого горіха,

летять плоди і стукають -- цок-цок.

І чути стогін -- баба Мар'янúха

збирає ябка, наче їжачок.

Сусідські груші розляглись під тином --

Бери! - Не хочу! Буде осам рай.

А ти мотаєш голову в хустину

і ми п'ємò на ґанку теплий чай.

Вже знов Пречиста, мамо! Де ті груші?

І баби Мар'ї так давно нема.

І ти далеко. Де зимують душі?

А в мене осінь. Хочеться тепла...

21.09.2022

Людмила Галінська