***

Він любить бІлок, рудих, як осінь.

У нього очі -- як карамель.

Він пахне медом, бо дикі оси

за ним аж мліють. І на дуель

не раз був званий...

Та обійшлося...

Він любить каву, щоб з кардамоном,

щоб так гірчила, як полинú.

А ще -- жоржини, як кров, червоні,

посохлі трави, старі стежкú

що йдуть у осінь...

Так повелося...

Він любить тишу. І пріле листя.

Дощі марудні -- його брати.

Він садить клени біля обійстя,

чекає в гості, або хоч в сни

царівну-Осінь...

Та не збулося...

Він любить ночі. Tакі, як море.

Солоний присмак в його вустах.

Він трохи мрійник. Рахує зорі,

казки складає в своїх світах

лиш для одної ...

Царівни- Осінь...

18.09.2022

Людмила Галінська