Сховалась ніч в пацьорках бузини.
Золòтить Осінь молодий світанок.
ховає в торбу розімлілі сни
і штурхає під бік заспаний ранок...
Вставай! Хутчіш! Пора пускать туман.
З кошари баранцями рветься мла.
Скидає ніч задимлений жупан,
тікають тіні з ясного чола...
Сопуть казки в дитячих подушкàх.
Пливуть човни по небу, як планктони.
Дрімає світ у маминих руках
і де-не-де вовтузяться ворони...
Осінній день ще зовсім не дозрів.
Потягуються хмари. Сплять сади.
А боса Осінь, з чашою дарів,
цілує світ, вплітає кольори...
16.09.2023
Людмила Галінська