***

Я не встигаю за літом.

За весною я теж не встигаю.

Недавно цвіло усе цвітом,

А он вже плоди достигають.

Здавалося, тільки но вчора,

Зерна у землю кидала-

Вже двері відкрила комора,

Щоб підсумки я підбивала.

Чи добрий врожай я зростила,

Чи праці достатньо вкладала?-

Прийшла з сивиною осінь.

І тихо мене запитала.

Була ж бо весна учора.

Хотілось у небо злетіли.

А юність проходить скоро,

Сім'я появилася й діти.

І літо у ритмі й турботах,

Так день за днем пробігає.

Ступає немов би по нотах.

Оглянешся,- дня вже немає.

Поглянеш на те, що минуло,

Почати б усе спочатку.

Чи збулося все, чи не збулось,

В житті немає додатку.

Не можна прожите змінити.

Не вдасться вернути рОки.

Згадаєш усе пережите....

А осінь сповільнює кроки.

Свій досвід, гіркий та правдивий,

Немов через сито сію.

Чекаю якогось дива.

Та чи дочекатись я вспію?

Бо не встигаю за літом,

І осінь так швидко минає.

Лиш сивина білим цвітом.

Волосся моє покриває.

Людкевич Ганна

14.07.2022.

Фото з мережі.