***

Стою й дивлюся із гори

На рідний край,що марить у сни,

Що ,мов дитя у святій колисці,

Дрімає в зорянім намисті...

І я здіймаю два крила ,

любові світлі почуття,

І проростаю,мов зерня,

В обіймах божого добра..

Я відчуваю пульс життя,

І поцілунок джерела,

І перси матінки - землі...

І гарно так стає мені!

Мій рідний краю --дитя святе,

Ти в сні безгрішне,неземне...

Ти спиш ..А я цілую плеса - очі

І тихо так кажу :

"Добраніч .Спокійної ночі...".

( Ганна О.)