***

Зустрічаю Осінь

Трапезою з Літом.

Ще чаюю з Серпнем.

Осінь-присідай.

Що тобі налити?Чимось пригостити?

Може той карпатський лікувальний чай???

Разом з нами тихо

Ниє пам'ять-лихо.

Й сива біль воєнних тих пекучих ран.

Стелиться словами,плаче разом з нами

Той тугий,колючий і гіркий туман.

Напуваю Осінь

келихом надії.

Досипаю ніжність й трішки сподівань.

В кухлику із чаєм-найсолодші мрії.

Ти частуйся,Осінь,

Прошу допивай.

Зустрічаю Осінь.

Залишаю втому.

Вже ховаю в шафу літній капелюх.

Ще не знає гостя,

Я не дам нікому

Відібрати в мене серця оберіг..

Захмелілу Осінь

Прошу зачекати.

Виспатись на ганку й завтра вже прийти.

Щоб могла прибратись.

І охайно вбратись.

Постіль застелити-

Осінь заходи....

Я спечу на ранок

Той пиріг з ожини.

Застелю квітками чистий вже поріг.

Виперу гардини,

Виставлю світлини.

Будем святкувати

Зрілості прихід..

Вже останній погляд-поцілунок Серпня.

Вже летять у вирій дружно журавлі.

Виглядаю Осінь.Замовляю мрію.

Ту потрібну ласку.

Ту осінню казку.

Без сирен війни...

Леся Харчишин