***
Допиваємо літо до дна,
Наче келих напою хмільного,
Ароматного трунку п'янкого, дорогого, смачного вина.
Догорають жоржини в садах,
Айстри пахнуть невиразним сумом.
Грушка з дерева впала із шумом.
Тужний крик журавля в небесах.
От і вересень, наче шаман,
В бубон неба вже скоро заграє.
На гаї, що казково засяють,
Скоро ляже осінній туман.
Ну а поки останнє тепло
Я так жадібно серцем вдихаю,
До краплинки, до самого краю,
Таке щедре й крихке, наче скло.
