***

Іду життям без нарікань,

давно змирилась з тим, що маю,

іду вперед я без вагань,

щоранку день новий вітаю.

Світанок зустрічаю я,

проміння сонячне лягає,

травою встелена земля,

у квітах гарних, сад мій сяє.

Я серед тиші і думок,

слова душею промовляю,

я знаю, є на світі Бог,

і Він мене оберігає.

Уже нічого не прошу,

давно в минулому, бажання,

яким здійснитись не дано,

лишились тільки сподівання.

Що щастя дім не омине,

квітучий сад мій не зів'яне,

я вірю, що воно прийде,

загоїть в серці, мої рани.

Іду життям без нарікань,

радію кожній я хвилині,

я долі дякую за все,

що мала і що маю нині...

Галина Адамович.