Судити інших - начебто й не гріх...
Ми ж судимо безжально всіх навколо -
Колег, сусідів, родичів своїх...
Тільки себе не судимо ніколи.
Чим більше в нас самих є хиб і вад,
Гріхів таємних, лише нам відомих,
Тим голосніше ми усіх підряд
Засуджуємо, за найменший промах.
Чи заздрість нас примушує, чи страх?
Чи вже така єхидна в нас "порода"?
Смітинку видно нам в чужих очах...
В своїх непомічаємо й колоду.
Чужі гріхи ми судимо гуртом,
Щоб власні приховати і забути.
На жаль, стало зручніше багатьом,
Порядними здаватись, а не бути.
Щоб зáвжди "виглядати безневинно",
Розмінюємо совість за "гроші".
Як шкода, що у дзеркалі не видно,
Увесь той бруд натури і душі.
#ОльгаТріфонова
25.07.2023