Останній подих літа
Скоро,скоро,зовсім скоро,
Всіх дітей покличе школа,
Їм відкриє свої двері,
Віднайдуть усі портфелі.
Знову зошити,уроки,
Шкільний дзвоник несе роки,
День за днем стрімко летить,
І не спиниш,нажаль,мить.
Літо тепле пролітає,
Спогад ніжний залишає,
І дарує наостанок,
Серпня золотий серпанок.
Щоб потішились ще діти,
Сонцю ще могли радіти,
Щоб набігались,награлись,
З літом-другом попрощались…
Ненадовго, лиш на рік,
Літо обіцяло всіх
Сонцем теплим приласкати,
Міцно -міцно обійняти.
Та збирати мусить речі,
Йти у мандри десь далечі,
Передасть ще всім привіт
Літо «бабине» ловіть!
Слушні будьте,не лініться,
Вчіться,діти,тільки вчіться,
Все пройде осінь—весна ,
Хай лиш скінчиться війна!
Лариса Галузінська