***

Людська душа - велика таємниця,

Її глиби ни знає тільки Бог,

Вона у ко гось чиста, мов криниця,

А в іншого - холодна, наче льох.

В одній душі лунає ніжна пісня,

А в іншій ноти відчаю звучать,

Одна сумна, неначе осінь пізня,

А в іншій сяє мир і благодать.

Людська душа - то скриня таємнича,

В одній - скарби , а в другій - пустота,

Ця ласкою до себе манить - кличе,

А в іншій лиш гординя й чорнота .

Душа, мов келих, що нектару по вен,

Та не у всіх, бо в ко гось там - лиш яд,

Та одинока, наче в морі чо вен,

Та - чагарник, а та - квітучий сад.

Душа, мов свічка, то горить - то гасне,

І кожна має на землі свій час;

Щоб в лю дських душах бачити прекрасне,

Важливо, щоб було воно і в нас.

©Тетяна Бойцун