***

В моїх світах живуть старі казки,

кумедні й добрі, скроплені любов'ю.

Там до світанку тьохкають пташки,

пантруючи собі зорю господню.

В лісах дрімучих, в заростах ожини,

лісовички скарби ховають давні.

Кудлаті сови стримують хвилини,

щоб довші весни і тепліші травні...

Там мають баль тендітні ельфи-духи,

джмелі їм кроять сукні до оказій,

а ще — балетки, рукавички, капелюхи

на різний смак, немов в універмазі.

Там банда гномів варить ель тягучий,

а чи нектар на вічне довголіття?

І пахне зілля, як Dior чи Gucci,

вражаючи квітковим розмаїттям.

Там є Яга, літає на човні

поміж світами носить телеграми.

І пише вірші довгі та сумні,

і водить дружбу з чорними котами.

Русалки завше з мавками у спілці,

і всі царівни зовсім не ропухи.

Там райські ябка є на кожній гілці,

а дідо Ох благає медовухи...

Живуть в добрі від літа і до літа

всі мешканці світів цих кольорових.

Тримають казку, сонцем обігріту,

у сяйві днів, у мирі та любові...

Я там блукаю, іноді, у снах,

шукаю стежку до свогò обійстя.

У мене сукня із воланом в рукавах,

а за спиною два ажурних крильця...