***

... Як у цім хаосі свій спокій зберегти ?

Щоб не розсипатись на тисячу частинок,

Розбалансованість хитку перемогти,

І дати розуму малий перепочинок.

Здається то було вже так давно...

Коли ми смак життя не розуміли,

Коли у небі лячно не гуло,

І вибухи смертельні не гриміли.

Просто жили, і навіть не могли,

Подумати, які ми є щасливі,

Допоки нам на плечі не лягли,

Події ці, по справжньому лякливі.

Закінчилися безтурботні дні,

Цілі роки убралися у чорне,

Зламалися зубці у шестірні,

Яка тепер одну біду нам горне.

І день і ніч тривога і біда,

Без винятку по всіх містах витає,

На кров перетворилася вода,

Яка собою всіх нас напуває.

Галина Момот (05.09.2026.)