Тепер не обговорюю свій спокій...
Пусті образи більш не помічаю,
...Закрила на замок свій передпокій,
Тепер себе, не інших перевчаю.
Поживши віку, маю за плечима,
Достатньо знань щоби себе змінити,
На світ дивитись серцем, не очима,
Щоб жити в цьому світі, а не гнити.
Щоб на плітки порожні не зважати,
Відвертістю своєю не ділитись,
Свій простір берегти і поважати,
І за це все, на себе, геть не злитись.
Галина Момот (05.06.2026.)