Вийду вèсну в поле зустрічати.
Рано-вранці, по старих снігах.
Я не буду молодість прохати,
що згубилась в пройдених літах.
Я не буду жèбрати цвітіння,
відцвіли давно мої квіткù.
Квітне хай в весні моє насіння,
те, що розпускає пелюсткù.
Я не буду долю спокушати,
не повернеш час на витік днів.
Буду лиш стояти. I мовчати...
Слухати пташиний переспів.
Слухати і вірити таємно,
пам'ятати давній код життя...
Всі її чекають. Недаремно.
Воскресають квіти. З ними -- я.
Вийду вèсну в поле зустрічати.
Подивлюсь у вічі небесам.
Буду ще, як дівчинка, кохати
це життя. Усю любов віддам.
09.02.2022
Людмила Галінська