***

Замерзлі руки, замерзлі душі,

Все за межею або ж на ній.

Для когось це — непідйомні ноші,

Для когось — просто нові рубежі.

Для когось втома ламає ребра,

Для когось сили біль додає.

Для когось вижити конче треба,

Для когось світло згасло своє.

Для когось ще СМС надходить,

Для когось зовсім зникли слова.

Для когось інші ще щось доводять,

Для когось біль — і тріщить голова.

Для когось — ще пульсує надія,

Для когось — тиша лише жива.

Для когось ранок приходить знову,

Для когось ніч вже немає дна.

Для когось дім — це теплі обійми,

Для когось — людний вокзал, перон.

Для когось серце вчиться не вмерти,

Для когось — вже крижаний бетон.

Для когось завтра — слово з повітря,

Для когось це — єдиний ковток.

Для когось — «вистоїмо, не бійся»,

Для когось — поїзд й останній квиток.

Оленка Зелінська