Ви чуєте, як плаче дощ,
Це він оплакує героїв.
Горять свічки посеред площ,
Біль рідних вже ніщо не гоїть.
Ви чуєте, як тужить дощ,
Мов б'є краплинами по серці.
Він слухає всеночність прощ
За воїнами, що померли.
Ви чуєте, ридає дощ,
Ридання душу розриває,
А в небі Всемогутній Бог
Героїв-Янголів стрічає.
Марина Лавришин