Відзвеніли дзвіночки святкові,
Новий рік прошумів й коляда.
Залишилися зерна любові,
Зірки й місяць з небес спогляда.
Темна нічка окутала дивом,
Заспівали під снігом струмки,
Все сіяє, бринить переливом.
Від краси сяють світлом думки.
Місяць зорі везе в колісниці,
Зібрав мрії й надії людей.
Ніч ховає свої таємниці.
Теплом темінь торкає плечей.
В серці ніжність прокинулась тихо,
В душі струни заграли пісень.
Всі свята промайнули, мов вихор...
Завтра стрінемо знов новий день.
Знову сонце всміхнеться привітно,
Ясним сяйвом торкнеться щоки.
Підкрадеться й весна непомітно...
... Так проходять і наші роки.
Оксана Козак
