Відпусти..Не тримай його більше
В сни свої його більше не клич
Там ,де він ,звідтіля ,вже видніше
Людські душі,замість,обличч
Відпускай свої мрії таємні,
Де ще світом живете одним,
Знов на серці і сумно ,і щемно
Світ той пам’ять гірка,як полин
Відпускай ,хоч немає рідніше
Й кращих в світі більше нема
Відпускай ,бо для Бога видніше,
Хто потрібен нам тут..А хто Там..
Відпусти ,бо на все Божа Воля
І шляхи Його всі незбагненні
І у кожного з нас своя доля
Й час прийняти її смиренно
Він вернеться ,колись, неодмінно,
Як і все навкруги повертає
Може в іншому світі..Людині..
Ти його серед інших впізнаєш…
Автор: Лариса Юсковець
