"Відходять" вже бабусі в хустинах.
Надходять - в джинсах, куртках і беретах.
Лиш в спогадах, на фото і у снах
Ми бачим їх у вишитих ґорсетах.
Тримали їхні руки макогін.
Гонили ним в макітрі, як в манежі.
Місили тісто в діжі, терли хрін,
Хати білили і копали межі.
Качали воду з студні надцять раз.
І льон під сонцем в полі брали.
Уже "ідуть" бабусі ті від нас.
Вони й не жили.Тільки - гарували.
Вони й не знали слова "манікюр"
Та в баліях "приймали" свої "ванни".
І в перукарнях не "хімічили" фризур,
І було серед них - чимало гарних
Чесалися гладенько у косу,
Яку в хустині вузликом ховали.
Замість лосьйонів - вранішню росу
Збирали хутко і лице вмивали.
Мені сьогодні ще всміхнулася така,
Ота, що вже прожила свою долю...
В хустині, сива... Зачіска - гладка...
А в мене серце стиснулось від болю...
Мирослава Сидор
