Важко уявити, що 24 роки тому вмйшла ця прекрасна стрічка режисера Жана - П'єра Жене "Амелі" і, навіть з плином років залишається дуже актуальна . В ролі Амелі після перегляду навіть важко уявити когось, окрім Одрі Тоту, яка настільки прожила свою роль і зріднилася з Амелі, з тими довіолі чудернацькими обставинами, красивими місцями Франції, дивними людьми ів її оточенні та з їхніми і власними перепитіями долі, що мабуть зтось інший не зміг передати на перший погляд просту , пле таку влучну гру Одрі Тоту. Амелі Пулен - гарна, на перший погляд замріяна дівчина, яка живе у світі власних мрій і фантазій. Вона добра, цікава, живе своїм власним життям з батьком, вона довгий час не виходила з будинку через нібить якучь знайдену у неї хворобу.
Амелі працює офіціанткою в невеличкому кафе на Монмартрі ,кожного дня вона спостерігає за життям різних людей - відвідувачів, працівників. У неї свій погляд на речі і ситації, своє бачення того, що відбувається навколо і відчуття того як інші реагують на певні ситуації. Амелі ще з дитинства була дуже допитлива, це вона перенесла і в доросле життя. Одного вечора випадкова знахідка змінила її життя і ідеєю фікс у дівчини стало знайти людину, якій могла б належати ця дивна знахідка, бо вона вірить, що кожна, навіть маленька і незначна на перший погляд деталь, має велике значення і важливо, і вона вирішила це довести власним прикладом. Амелі своїм відношенням до людей з іхніми різними характерами і ситуаціями, всупереч всьому , намагається зробити їх щасливими. Амелі своєю простотою , добротою і незвичним ставленям до людей знаходить потрібні і необхідні слова саме для того кому вони вкрай необхідні, вона вміє пояснити і зробити так, що навіть скептик та відлюдько задумається і зрозуміє її .
Ця кінострічка як ковток свіжого повітря у будь - який час, а особливо під час війни, коли кожен втомився, виснажився, зневірився в багатьох речах. Комусь Амелі дарує втрачні спогади, які так важливі, декому дарує надію на краще і віру в себе та в свої сили. Фільм - казка, в якому нібито просто, але дуже майстерно та легко показано і самотність, і зневіра, і меланхолія, радість, пристрасть та Любов, бо то все є таки Париж, Франція - країна мрій , любові і такої Амелі, яка живе в кожному з нас, але яку ми з тих чи інших причин не можемо показати і ховаємо за сімома замками.
Наше життя, - це скарб, прожити його так як ти бажаєш - це рідкість. Врешті - решт Амелі знахолит такого ж дивакуватого та мрійливого чоловіка і своє щастя. Розбудити в людях накраще то дорого коштує. Прекрасна стрчка, Амелі і враження, які надовго залищаться у серці.
