Відчинений світ

Ти світ відчиниш, Господи, для мене,
І мовиш: доню, йди у далечінь.
А я й піду, сказавши: якщо треба,
Полину миттю, навіть полечу...
І не спитаю: скільки буду часу,
І не казатиму: навіщо і чому?
А просто йтиму у ту хату,
Якій потрібна, хоч і не знатиму кому...
Блукатиму тернистими стежками,
Робитиму лиш добрії діла,
А Господь вслід за мОїми слідами
Збиратиме протоптану тернЮ.
Я шлях цей подолаю дуже легко:
Ітиму впевнено, не знаючи куди.
Бо янгол, що сидить на плечах,
Хоронить всіх від лиха і біди.
Я місію свою завершить мушу:
Усе, що Бог ізвИше приписав.
Молитимусь за грішні душі,
Щоб душу мОю він оберігав!