Весні
Мене ніхто не любить так, як ти.
Не ніжить, не втішає, ніби неня.
І не дарує крил для висоти,
Щоб легко піднестись над сьогоденням.
Мене ніхто не любить так, як ти.
І не дарує щедро так надії,
Не вкутує у безмір теплоти,
Бо так, як ти, цього ніхто не вміє.
Мене ніхто не любить так, як ти.
За що? — питаю й мовкну на півслові...
Бо тільки ти умієш так цвісти
Крізь товщу снігу вісником любові...
© Оксана Сметанюк
